Що таке інфекції, що передаються статевим шляхом?

Майже всім відомо про існування венеричних захворювань. Інфекції, що викликають ці хвороби, передаються статевим шляхом у моменти, що прийнято вважати найпіднесенішими моментами людського життя. Можливо, саме з цієї причини багато хто ігнорує використання засобів захисту від венеричних захворювань. Сама думка про те, що герпес статевих органів, хламідійна інфекція, гострокінцеві кондиломи, трихомоноз або ВІЛ-інфекція можуть передаватися під час найтонших людських стосунків, здається блюзнірською та змушує засумніватися в почуттях людей і в самих людях. Але кожен, кому довелося зіштовхнутися з венеричними захворюваннями, скаже, що кілька хвилин задоволення – нерівнозначна плата за нього.

Захворювання, що передаються статевим шляхом поняття набагато більш широке, чим венеричні захворювання.

Як виявляється з абревіатури ЗПCШ, збудники цієї групи захворювань передаються статевим шляхом. До статевого шляху передачі відноситься не тільки класичний статевий акт між чоловіком і жінкою, але й орально- генітальний, і анальний, і оро- анальний статевий акт. Імовірність передачі інфекції при різних видах сексуальної активності трохи відрізняється, але це не має великого значення, оскільки при будь-якому варіанті ризик заразитися ІПСШ досить високий.

“Інтимні” інфекції діляться на 4 основні групи:

Класичні венеричні захворювання
– Сифіліс
– Гонорея
– М’який шанкер або шанкроїд
– Лімфогранулематоз венеричний
– Гранульома венерична (пахова)

Інфекції, що передаються статевим шляхом, з переважним ураженням статевих органів
– Хламідіоз
– Мікоплазмоз
– Трихомоніаз
– Бактеріальний вагіноз
– Папіломавірусні інфекції
– Генітальний герпес
– Урогенітальний кандидоз
– Урогенітальний шигельоз

Хвороби шкіри, що передаються статевим шляхом
– Короста
– Лобковий педикульоз

ІППП з ураженням інших органів
– СНІД
– Гепатит В
– Цитомегаловірус
– Амебіаз
– Лямбліоз

Джерело: http://anfilova.vin.com.ua

Профілактика інфекцій, що передаються статевим шляхом.

Інфекції, що передаються статевим шляхом (ІПСШ), – це група інфекційних хвороб, яку об’єднує переважно статевий шлях передачі.

Збудниками ІПСШ є патогенні (хвороботворні) мікроорганізми – бактерії, віруси. Найгрізнішим захворюванням є Віл-інфекція, одним з основних шляхів передачі якої також є статевий шлях. Наявність у людини інфекції, що передається статевим шляхом, в значній мірі підвищує ризик інфікування вірусом імунодефіциту людини.

Для кожної інфекції існує свій інкубаційний період – це час від моменту інфікування до виникнення клінічних симптомів захворювань.

Найбільш характерними симптомами ІПСШ є:

  • виділення з сечовипускального каналу або прямої кишки, незвичайні виділення з піхви рясні або мізерні, жовтуватого кольору, або сирнисті, такі, що супроводяться запахом;
  • кров’яні виділення з піхви у жінок в період між менструаціями;
  • різі, свербіж, печія або відчуття дискомфорту при сечовипусканні, прискорене сечовипускання;
  • болі внизу живота, в області поясниці у жінок, в області яєчок у чоловіків;
  • хворобливі відчуття під час статевого акту;
  • виразки, бульбашки, ерозії на статевих органах, в області заднього проходу, в порожнині рота;
  • розростання в області статевих органів, заднього проходу;
  • висип на тілі, статевих органах, долонях, підошвах;
  • збільшення лімфатичних вузлів.

Ці прояви можуть зменшуватися або зовсім зникнути через деякий час і без лікування, але це свідчить не про одужання, а про перехід захворювання в хронічну форму. Деякі з цих хвороб спочатку можуть не мати яскраво виражених ознак, протікати стерто, малосимптомний. Слід пам’ятати, що ІПСШ ніколи не проходять без лікування. Не можна займатися самолікуванням, розцінювати ці симптоми як «звичайне» гінекологічне захворювання, або «простуду» після переохолодження.

Наявність вказаних симптомів, особливо якщо вони з’явилися після випадкового статевого зв’язку, є вагомою підставою для звернення до лікаря. Це може бути акушер-гінеколог або уролог територіальної поліклініки, або лікар-венеролог шкіряно-венерологічного диспансеру.

Тільки після проведення огляду і лабораторного дослідження можна зробити висновок про наявність або відсутність ІПСШ. Лікування венеричних захворювань: сифілісу, гонореї і інших ІПСШ призначає лікар. Лікування ІПСШ, як правило, комплексне і включає антібіотікотерапію, імуностимулюючу терапію, місцеве лікування.

У разі виявлення інфекції, що передається статевим шляхом, і встановлення діагнозу необхідно ретельно виконувати всі розпорядження лікаря, пройти повний курс лікування і необхідне контрольне лабораторне обстеження. Не можна переривати лікування, це може привести до рецидиву хвороби у важчій формі. На час лікування необхідно повністю виключити вживання алкоголю. Дуже важливою умовою для лікування є припинення статевих контактів на весь період лікування і контрольного спостереження. Невчасне лікування ІПСШ приводить до тяжких наслідків і ускладнень, до розвитку хронічних запальних процесів статевих органів, що є причиною зниження потенції у чоловіків, безпліддя у жінок, переривання вагітності, позаматкової вагітності, а також раку статевих органів.

Не можна як засоби профілактики ІПСШ приймати антибіотики і інші протимікробні препарати всередину, це приводить до розвитку кандидозу (молочниці), але від зараження не захистить.

Більшість найбільш поширених ІПСШ повністю виліковні. Вчасне звертання до лікаря, проведення повноцінного лікування у разі виявлення захворювання, сприятиме відновленню здоров’я.

Джерело:  http://kramses.dn.ua/profilaktika/sexualinfections